Група археологів зі Словенської Академії наук і мистецтв, очолювана Іваном Шпрайцем, виявила в тропічних лісах центральної частини Юкатанського півострова два древніх міста майя, розташованих на безлюдній і важкодоступній території біосферного заповідника Калакмуль.
Вперше на місто, що отримало назву Лагуніта, натрапив ще 1970 р. американський археолог Ерік фон Ойв. Його малюнки виявлених пам’яток і їх описи зберігаються в Музеї археології та етнології Пібоді при Гарвардському університеті. Але карти з точним місцем розташування даного загубленого міста не було. І тому вчені з різних країн протягом кількох десятиліть ніяк не могли його відшукати. Вдалося це тільки словенським вченим цього року.
Лагуніту знайшли завдяки аерофотозйомці. Коли дослідники порівняли фотографії пам’ятників з малюнками Еріка фон Ойва, вони зрозуміли, що це дійсно те місто, яке так довго шукали.
В Лагуніті вчені виявили храмову піраміду висотою майже в 20 метрів, майданчик для ритуальної гри в м’яч, фрагменти масивних будівель, схожих на палаци, навколо чотирьох головних площ, 10 пам’ятних стел, три вівтаря. Багато які зі знахідок прикрашені барельєфами та ієрогліфічними написами.
Що стосується другого міста, якому вчені дали ім’я Тамчен, що в перекладі з юкатекської мови майя означає «глибокий колодязь», то про нього раніше взагалі ніколи не згадувалося. Його теж знайшли за допомогою аерофотозйомки, і розташоване воно в 6 кілометрах на північний схід від Лагуніти.
Своєю назвою місто зобов’язане виявленню на його території понад 30 чултунів – підземних камер у формі пляшки, в основному призначених для збору дощової води. Глибина деяких з них досягає 13 метрів. В Тамчені також знайшли кілька площ, оточених будівлями значних розмірів, храмову піраміду з добре збереженим святилищем на її вершині, і зі стелою та вівтарем біля її підніжжя, а також акрополь з трьома храмами навколо.
Поки, спираючись на фрагменти кераміки та інші знахідки, вчені вважають, що історія виникнення Тамчена і Лагуніти сходить до 250 року н.е., тобто до кінця пізнього періоду Прекласичної ери месоамериканської хронології. Розквіт же обох міст припадає на другу половину і кінець Класичної ери месоамериканської хронології (600-1000 роки н.е.). А покинуті обидва міста жителями були близько 1000 року н.е., розділивши тим самим долі багатьох інших рівнинних міст-держав майя. Причина масового сходу майя досі залишається однією з найбільших загадок історії.
Джерело: www.popmech.ru